- призви
- —————————————————————————————при́звимножинний іменникпризовдіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
призви — зов, мн., діал. Призов … Український тлумачний словник
призвичити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
призвичитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
призвичаювати — юю, юєш, недок., призвича/їти, а/ю, а/їш і рідко призви/чити, чу, чиш, док., перех. 1) Намагатися робити що небудь звичним для когось. || до кого. Знайомити ближче з ким небудь, привчати до спілкування з кимсь. || Виробляти готовність до… … Український тлумачний словник
призвичаюватися — ююся, юєшся, недок., призвича/їтися, а/юся, а/їшся і рідко призви/читися, чуся, чишся, док. 1) Починати сприймати що небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. || до кого. Знайомитися з ким небудь ближче, звикати до когось. || Ставати … Український тлумачний словник